Магерівська громада
Жовківський район, Львівська область

Історична довідка

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

 Магерів – давнє  галицьке  містечко,  відоме  з  кінця  XVІ  ст. Розташовується  у  мальовничому  куточку  Розточчя  над  річкою  Білою,  від Жовкви – 23  км  на  північний  захід,  від  Рави-Руської – 18  км  на  південний схід.  Засновником  міста  був  дворянин  Сигизмунда ІІІ – Ян  Магер.  Це  місто  він  збудував  на  своїх  землях.  20 листопада  1591  року  воно отримало  статус  міста.  Мешканці  мали  право  урядувати  Саксонським  та Магдебурським  правом.  У  місті  було  збудовано  ратушу,  крамниці  і  лазню,  дозволено  ремесло,  вироблення  солодощів,  торгівлю  медом  і пивом.  Магерівський  хліб  славився  далеко  за  межами  міста,  тому магеран  прозвали  «паляницями».  Популярними  були  також  і  шапки-магерки,  які  шили  місцеві  ремісники.

   Один  із  власників  Магерова,  А.Белзецький,  у  1595 р.  заснував  римо-католицьку  парафію.  Парафіяльний  костел  став  першою  великою будовою  міста.  Він  і  сьогодні  вражає  своєю  величчю  і  є  яскравим зразком сакральної фортифікаційної  архітектури

  В  1657 р.  біля Магерова  відбулась  битва  між  коронним  військом  та армією семигородського  князя  Юрія  Ракоці,  на  боці  якого  воювали  козаки, а в 1809 р.  Магерів  пограбували  наполеонівські  війська.

   З  кінця   XVІІІ ст.  в  Магерові  почала  діяти  греко-католицька  парафія.  Були збудовані  дві  церкви  та  Василіанський  монастир.

   Власники  Магерова  часто  змінювались.  Від  Белзецьких  містечко перейшло  до  Голговських,  які  потім  перепродали  його  графові Семінському,. Згодом  Магерів  одержали  у  спадщину  графи  Стадницькі  та Семінські-Левицькі.

    До  1848 р.  В  Магерові  було  110  міщанських   дворів  та  105  дворів передміщан.  Починаючи  з  другої  половини  XІX ст.  кількість  населення помітно  зросла.  Так – у  1861 р.  тут  проживало   2200  чоловік,   а   вже   у  1900 –  3225   мешканців   (з  них  1110  українців,  769 поляків  та  1340  євреїв).

    І-ша  світова  війна  принесла  мешканцям  багато  нещастя.  Місто  стало ареною  жорстоких  боїв  між  австро-угорськими  та  російськими арміями.  В  1919 р.  Магерів  опинився  у  владі  Польщі.  Населення  скортилось  на  1000 чоловік.  В  1939 р.  Галичину  приєднано  до  Радянської  України, а  25  червня 1941 р.  місто  окупували  частини  німецької  армії.  Під  час  ІІ  світової  війни  дуже  постраждала  центральна  частина  міста.  Бомбардуваннями  були знищені  цілі  квартали  житлових  будинків,  зруйнована  синагога.  22  липня 1944 р.  Через  Магерів  пройшли  війська  13-ї   армії  Першого  Українського фронту.  В  тому  ж  році  почала  діяти  середня  школа,  лікарня,  аптека, бібліотека  та  клуб.

   Історія школи бере свій початок далекого 1853 р. Вчителював Мир Михайло у так званій «дяківці», в ній навчалось 24  учні.  14. 03. 1861 р. граф Семінський подарував будинок міської ратуші під школу. Щоб його перебудувати, жителі обрали комітет, який займався збором коштів та матеріалів. Нова школа мала 4 класи. Та в період І-ї світової війни будинок згорів. Його відбудували в  1921-1924  рр.  Нова школа була з польською мовою навчання (2 уроки на тиждень припадало для вивчення української мови). Середня школа в Магерові була відкрита в 1944р.,  а в 1986 р. була збудована нова триповерхова будівля. Сьогодні в ній навчається майже 300 учнів та працює 34 педагоги (директор школи — Ірина Іванівна Ролько). В Магерівській ЗОШ І-ІІІ ст. добре поставлена робота у сфері фізичної культури та патріотичного виховання. Зокрема, випускник магерівської школи (закінчив Львівський інститут фізичної культури та спорту)  Тарас  Сало – учасник та переможець Всеукраїнських та міжнародних спортивних  змагань. У 2007 р. в районній акції «Людина року - 2007» він  став переможцем  у номінації «Кращий спортсмен року».

   З   1990 р.  при Магерівській школі  ЗОШ І-ІІІ ст.  діє філія Рава-Руської ДМШ. Юні музиканти мають можливість  навчатись гри на таких  музичних інструментах  як: гітара, фортепіано та скрипка. Учні школи – учасники, дипломанти та лауреати районних, обласних та Всеукраїнських конкурсів. У  магерівській філії навчається 20 учнів та працює 3 викладачів. Завідувач філії – Кожушко Богдан Федорович. Він є також засновником та керівником сімейного ансамблю «Кожушки». Колектив у 2008 р. отримав почесне звання – «народний». Колектив двічі був визнаний «Кращим творчим колективом» у районній акції «Людина року» (Жовква — 2008 та 2011 рр.), є постійним учасником таких фестивалів як «Велика коляда», «Гомін Лемківщини» та «Ой, на Йвана» (м.Львів). Неодноразово «Кожушки» брали участь у радіо- та телепередачах ЛОТРК. У 2011 р. з «Кожушками» було відзнято фільм «Лине пісня над Розточчям», який неодноразово транслювався на Львівському обласному телебаченні. Народний сімейний ансамбль «Кожушки» — лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів.

   В Магерові є дві великі церковні громади – греко-католицька (УГКЦ) та православна (КП). При греко-католицькій церкві Св. Юрія 20 років тому засновано дитячий хор «Журавлик», керівником якого є  Думич Софія Дмитрівна. Колектив подарував магерівчанам багато творчих вечорів у НД «Просвіта», брав участь у телевізійних програмах львівського телебачення.

   В Магерові є також дошкільна установа — дитячий садок «Журавлик», який відвідують понад 60 дітей. У 2007 р. в ньому була відкрита спеціальна група, в якій з дітьми працює логопед – Віра Григорівна Бокало.

    На території Магерівської селищної ради діє поліклініка та лікарня, працює приватна аптека, Укрпошта, НД «Просвіта», бібліотеки, Львівська філія Укр.НДІ ім. Л.Погорілого, військовий лісгосп. До речі, Магерівська футбольна команда так і називається – «Лісовик» (тренер – Пехник Юрій Михайлович). «Лісовик» – володар кубка району, переможець першості району.

     Магерів багатий на водні ресурси. Тому, не дивлячись на далеку відстань до Львова ( майже 50 км), тут є водозабірна зона для міста Лева. Правда вода, якої напився безпосередньо з джерела, набагато смачніша. Тому мешканці Магерова споживають джерельну воду, а водогонну – використовують для технічних потреб. Недалеко від Магерова (в бік Рави-Руської),  коло села Заглина є чудодійне джерело,  яке в народі називають «Марусею». Святе джерело Пречистої Діви Марії з’явилось не через якісь зрушення земної кори, а внаслідок  об’явлення в тому місці Божої Матері. Кожного року тут відбувається молодіжна проща.

    Відразу за Магеровом починається Яворівський район,  на території якого розкинувся віськовий полігон, де проходять навчання не лише українські вояки, а й військові підрозділи сил НАТО.

    Проте є в Магерові і ряд проблем. Це, зокрема, велика кількість малозабезпечених сімей, низький приріст населення та велика кількість безробітних (близько 20%). Низьким є рівень суспільної самоорганізації,  кількість суб’єктів підприємницької діяльності також мала. Перспективним є розвиток зеленого туризму, але поки що у цьому напрямку не зроблено жодних кроків.

  Живучи в унікальній місцевості світу, мешканці не завжди це усвідомлюють і цінують. Але кожен сподівається і вірить в те, що його мала батьківщина  завтра буде успішнішою та кращою, ніж сьогодні. Саме тому вірні двох Магерівських церков (з ініціативи о.Михайла Микити (УГКЦ)), відновили та встановили хрест коло дороги, яка в один бік веде до Львова, а в інший – до Рави-Руської і далі до Польщі.

    17 липня 2007 р. Магерівська селищна рада прийняла рішення щодо символіки. Її розробив знаний у Львові геральдист Андрій Гречило. В основу герба ліг відомий у Європі знак Равичів – дівчина на чорному ведмеді. Отже герб Магерова є таким: «У золотому полі стоїть чорний  ведмідь з червоними очима, а над ним – 2 зелені жолуді з двома листочками кожен». Цей герб символізує силу, витривалість та міцність. Саме таким є Магерів, який вистояв у світових лихоліттях, а тепер з надією та вірою дивиться у своє майбутнє.

  30 квітня 2017 р. У Магерові та навколишніх селах відбулися вибори до Магерівської ОТГ. Головою Магерівського ОТГ обрано Петра Андрійовича Домініка (ВО “Батьківщина”).